Вірші В’єдани Сториці

Вірші В’єдани Сториці

ДОТИК

“Дотик, неначе цілунок суцільний..”

 

Така несподівана ніжність –

до щоки

притулився щокою!..

Так просто…

А Зорі – здвигнулись!

І…

по…

текли…

Рікою…

 

Струмують

Потоком дивним,

мовби…

крізь серце моє…

Летюча –

спинись, Хвилино!

Утримай

УСЕ, як Є!

 

Цілюща  –

безмовна  со-частність!

Вражаюча  –

здатність Чуття –

занурювать душі

у Суть позачасну,

Святу

для Буття й НеБуття!..

 

 

Любеч

липень 2017

 

 НАРОДЖЕННЯ  ХОККУ

Віолеті Хачатуровій

 

Вечір.

Оповіді Твої

викрешують

рік за роком…

Мислі рояться

в голові,

слова

шикуються –

в… хокку…

Ой, скільки проситься їх,

тих слів!.

Щирі, щемливі….

Нестерпно змовчати жодне!

“Бачу – на заході Сонця – два кораблі

Могутні порають хвилі,

Милуючись один одним…

8.06.2018

Любець

В’єдана Сториця — псевдонім поетеси, перекладачки та культурологині Валентини Білявської (Любеч, Чернігівська обл.)

скачати за посиланням: ДОТИК

Залишити відповідь