9 листопада

9 листопада

Скачати файл

Пішла…
Тобою пахне постіль
і ледь помітний аромат парфуму
і головне – нестерпне, божевільно
я пам’ятаю, як духмяне тіло
залишило собою ту частину,
яка щомиті каже
«Я була»
була з тобою
я була весною
я та квітуча
і нестерпна пава,
розсипана я рожами хустина,
повітря, що з годину стало плином
думок
затьмарених обіймами…
Повітря,
що гіркім полином,
і солодкуватою
сльозою,
наповнило легені
димом,
і мною,
і мною…
І розійшлось між подихом й
водою…
і крапельками чорного
вина…
я відчував, що світ завмер між нами,
і виросла стіна,
прозора і утримана
словами,
один,
одна…

Я так хотів тебе залишить,
мила,
я так хотів,
але тебе не стало,
бо треба йти
за обрій,
за майбутнім,
а ранок наш – то вже давно минуле,
і ніч іде дощем і листопадом…

коли життя на двох замало,
то що тоді між нами промайнуло?
невже ту біль душа шукала…

Залишити відповідь