Діалог. Частина 2. Чайник на плиті.

Діалог. Частина 2. Чайник на плиті.

Скачать файл

С.Жадан.

………..
вулиця затихає здригаються пальці посуд
смирення втрапляє в тіло мов пробиває вістрям
коли приходить смерть коли зостається осад
коли останнє ім’я видихуєш разом з повітрям

бо смерть наче білий цукор обліплює зуби ясна
зі смертю приходить терпіння спускається і дається
і починається тиша тиша раптова вчасна
в якій не чути нічого навіть власного серця


Тільки обернись –
поруч з тобою
кілька слів і нотаток:
так виглядає серце,
яке не зупинилось весною
і, як звичай,
навіщо-то б’ється…
коли буде зовсім кепсько
просто налий в чайник воду,
залиш його на плиті,
і не вмикай конфорку,
бо так простіше сказати собі,
що очікування дива,
нівроку.

 

Бо потім буде чимало часу
щоб присмаком насолоди
проводжати у Вічність
спогади і сподівання
скаржитися на погоду
і плутати
засоби для прибирання,
і знов
зняти з підлоги
навіть непомітну пилюку
і порадіти
що це божевілля
іншому
не причиняє муку,
бо іншого
просто вже нема,
нема у пам’яті
і сподіванні,
бо між нами
прозора стіна,
між несказанним словом
і справжнім
коханням…

Залишити відповідь