«… коли ти будеш тихо прокидатись»

«… коли ти будеш тихо прокидатись»

Скачать файл

коли ти будеш тихо прокидатись,
і посміхатись райдужкам бешкетним
від сонечка, що ранком до кімнати
крізь штори заглядатиме до тебе,
то десь між цих промінчиків веселих,
у мареві, між подихом і вдихом,
там буду я — і на твоє обличчя
я посмішку ранкову приверну…

я там, у мареві промінчиків веселих,
у райдужних метеликах іскристих,
у плескотінні білого латаття,
у листях, що так сонечком горять
на осінь, коли їх жовтенький колір,
проходить крізь полуденну блакить,
коли я мірю потайки про тебе,
коли я цю призупиняю мить…

Залишити відповідь