Лист

Лист

Скачать файл

Вдатися до втечі?
Стежину власну, наче дріт, згорнуть?
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні —
стояти. Тільки тут. У цьому полі,
що наче льон. І власної неволі
спізнати тут, на рідній чужині. 

 

Василь Симоненко


у павутинні світовий
твій лист, напевно, загубився,
я кожні п’ять хвилин його чекав,
на спам майже молився,
що може це, нарешті, твій пасаж,
в літературі лаконічного привіту,
та ні — хтось інший відкривав
твоє далеке бачення себе
і світу.
і я все ж маю взяти волю у кулак,
і припинити марне це чекання,
але,
як ти вбиваєш сподівання,
так розум все поясніть так,
що ще є сенс надії на листи,
як у відмові — є надія на кохання,
бо як ти сам себе обманювати радий,
бо як собі довести, що є ти,
коли чекання є відрада,
коли достатньо доброти,
чи божевілля,
чи глузду непорушну
ваду —
із мрій моїх мости —
нехай стоятимуть,
не дай їм чорну владу,
стояти їм,
від паростків до саду,
від сутінок
до темноти…

Залишити відповідь