Вдівець (за мотивами Й.Бродського)

Вдівець (за мотивами Й.Бродського)

Скачать файл

Коли в житті,
тебе немає,
коли,
збавливо,
ніч світла,
і тихо листя опадає,
вона була,
вона була…
прийшла,
спокійно сіла,
і каву смакувала,
а потім,
потім,
вона пішла у душ,
щось із себе
змила,
мабуть щось те,
що має значення
тілесне,
чи просто звичка до води,
чи збуджує її
шум в ванні водоспаду,
вона про воду говорила,
і про наближення біди,
чи від фосфатів,
чи від мила,
я плутаю,
що назви кольорів,
які поєднуються у білила…

але,
коли лягали з нею,
я очі закривав,
бо,
як я маю відчувати те,
що не отримав,
і для неї
не віддав,
я не про неї
мріяв,
і не її
бажав…
і лиш уяви
суть,
мене тримала,
вона була руденька чи білява,
вона була,
живила волю чоловічої наснаги,
а потім,
я помітив,
що з засмаги,
залишилась тоненька
смужка,
сіднички відкривали те,
що тіло все ж буває і білішим…
що ти запам’ятав?
три крапки, дужка,
і правду не сказав,
і не збрехав…
кохання суть не в тому,
що ми були разом,
аж поки не відчули втому,
і я у мав увійти
в розлащенний
трояндовий бутон…

я мовчки подавав жакет,
і проводжав до першого трамваю…
нарешті можу бути не з тобою,
як це назвати, коли не кохаю,
коли все просто ніби етикет,
між чоловічім і жіночим,
вона не видихала стон,
вона не закривала очі,
вона була,
і був із нею я,
ти знаєш,
як самотність виглядає?
як аромат її парфумів,
який я вже не пам’ятаю…
і її номер в телефоні,
я мовчки витираю,
і смс-кою “пробач”,
і у вікно спостерігаю,
як діти грають в м’яч…

Залишити відповідь