Ім’я. Любов.

Ім’я. Любов.

Скачати файл

Слова тільки заважають розуміти один одного.
Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

 

Любов – це дихати через раз, бо вона має дихати теж… адже кисню не вистачить на двох, бо він не в повітрі, а в серці…

Любов – це кожного ранку просити Творця не залишати її і тримати її у своїх долонях.

Любов – це приймати її такою, яка вона є… і жити з тим, що світ безмежний для двох і замалий для тебе одного.

Любов – це усвідомити, що тебе байдуже, що думає Світ про тебе, коли ти знаєш, навіщо то плаче Душа від неспроможності доторкнутися до неї: словом чи дотиком, пошепки чи листом… бо їй не потрібні твої листи. Вона заснула у власній нелюбові, і маєш прийняти це, попри бажання припинити внутрішнє божевілля, і відчувати насолоду він цього – бо Душа твоя все ще жива, натомлена любов’ю.

Любов – це те, що залишається після того, як відчай з’їдає надію, і коли ти втратив віру в мудрість Вічності.

Любов – це те, заради чого варто виборювати себе у Темряві.

Любов – це цілувати пальчики на ногах, коли їй захотілося, щоб ти поцілував руку.

Любов – це сльози щастя через те, що ми разом всю ніч на одному ліжку.

Любов – це не питати зайвого, а уважно слухати, прислухатися.

Любов – це наше все, окрім того, що вона вважає виключно своїм. Це вміння прийняти це порядок речей.

Любов – це вміти бути непомітним, але корисним.

Любов – це радіти тому, що вона десь є, і вона жива, просто жива, а ти попри все, що з тобою відбувається, живеш надією.

Любов – це дякувати Всесвіту за життя. Бо тільки через пізнання любові буде щира вдячність за те, що тобі подароване життя.

Що таке любов? Кожен з нас має відповідати на це питання на протязі життя і самим життям. Любов – це коли в тебе бажання вбити себе, а не того, хто у коханні і любові зрадив тебе, бо він, об’єкт твоєї любові, має жити, бо ти любиш і кохаєш його попри все, що він з коїв з тобою, а сам маєш обирати – чи спроможний ти жити після всього? Чи можеш ти подолати відчай в собі і винайти сили жити далі? Любов – це сенс і суть життя, бо без любові, навіть нещасної, невдячної і не взаємної, житті втрачає будь-який сенс. Життя перетворюється на існування…

Любов – це відійти на відстань, щоб твоя половинка побачила головне. Адже Важливе не побачити зблизька, Важливе видно на значній відстані, але ти не бійся, що відстань буде завеликою, бо тоді твоє серце перетвориться у зірочку, яка буде тішити її очі вночі. Не бійся перетворити на зірку своє серце, бо Любов заслуговує на те!

Любов – це вірити в те, що поки ми живі – ми можемо змінити Світ, а коли нас не стане – ми стане частинками Світу, і тоді ми обов’язково поєднаємось з тими, до кого лине твоя Душа.

Любов – це прийти на світанку до її будинку, а коли зрозумієш, що вона на тебе не чекає, відправити їй подарунок поштою, бо вона, яка є сьогодні, не чекає на тебе, який ти є сьогодні в її Душі. Почекай. Нас змінює Всесвіт з шаленою швидкістю. І завтра буду зовсім інша Реальність Буття.

Любов – це відчути, що самотність без Неї – це твоя самотність, але ти Просиш Долю, щоб вона не відчувала те, що перетворює твоє життя не божевілля.

Любов – це сльози серця. Коли буде дано полегшення – вони пролиються з очей.

Любов – це радіти сонечку і теплому вітерцю, бо десь у цьому місті Вона теж може радіти цьому.

Любов – це перемагати себе заради того, щоб змінений Ти став кращим для Неї.

Любов – жити для Неї навіть тоді, коли їй це не потрібно, бо ти маєш сподіватися, що завтра Доля запросить стати їй в нагоді.

Любов – солодкі страждання, бо через них ти маєш викарбувати зі свої Душі те найкраще, що в ній є.

Любов – це відповідальність перед дітьми за те, щоб вони не тягли провини твоєї безсердечності крізь власне життя.

Любов – це коли тебе обирає Доля, щоб дати тобі і найвищу насолоду, і безодню страждань.

Любов – це перетворення «я» на «ми» у своєму серці, без сподівання, що твоє серце буде почутим і що таке перетворення змінить її погляд на тебе. Любов не дозволяє стати егоїстом у почуттях.

Любов – дякувати Творцю, що послав Її до тебе і дякувати за те, що ти зараз їй не потрібен – бо любов не примус до спільного, а пропозиція власної Душі.

Любов – не забувати, що вона просила їй подарувати за півроку до дня народження.

Любов – сприймати її уподобання з радістю за те, що тобі дозволили їх побачити і почути.

Любов – знати, що у критичні дні їх важче, ніж тобі і забути про образи.

Любов – готувати не те, що тобі краще вдається, а те, що їй було б приємно скоштувати саме зараз.

Любов – приймати душ перед тим, як твої обійми стануть більшими, ніж ніжність.

Любов – знати, що собаку вигулюєш ти, а вона – коли сама запропонує.

Любов – випити на одну чарку менше, ніж ти поміркуєш, на наступна має бути останньою.

Любов – їсти цибулю і часник тільки разом.

Любов – відчувати, що мовчання – це не тільки «так», а і всі інші слова.

Любов – поливати її квіти на підвіконні незалежно від того, чи вважаєш ти ці рослини квітами, чи ні.

Любов – сприймати тещу як людину, що подарувала тобі Її, а все інше – не важливо.

Любов – знати, що Їй подобається у пестощах і не ґвалтувати власний мозок питаннями пристойності і гігієни.

Любов – поміркувати про сюрприз, які ти задумав для Неї, два рази. А потім ще один раз на наступний день.

Любов – розділяти дружбу, кохання і відповідальність за дітей та батьків.

Любов – вивчити її мову, навіть, якщо ти вважаєш, що у вас спільна мова. Мова – це ті слова, які для неї повсякденні, і значення яких ти маєш відчути першим і забути останнім.

Любов – це відповідати на смс якнайшвидше.

Любов – це твій вибір, а не обставини чи обов’язок, це усвідомлена свобода розділити себе і іншою людиною.

Любов – це знати, що розуміння потребують не тільки твої друзі і футбол, а все те, що їй до вподоби.

Любов – це вибачити себе і Її за те, що вона не любить тебе.

Любов – це радіти, коли впізнаєш Її у дітях, і це впізнання надихає тебе, дозволяє щасливо усвідомлювати щастя батьківства.

Любов – це тримати в себе її улюблені напої, попри те, що вона давно не заходить до тебе.

Любов – це її світлина на столі та її капці у шафі.

Любов – це лягати на половину ліжка, тому що вона має прийти і зайняти іншу половину. Вона це зробить, коли ти будеш спати. І у вісні ти відчуватимеш запах її тіла, який не можеш забути. Любов – це бути щасливим від того. Навіть, усвідомивши, що вона не приходила до тебе більше року…

Любов – це вірити не словам, а власному серцю.

Любов – це щаслива осінь життя. Справжня любов усвідомлюється з сивиною.

Любов – це відкрити безмежність себе в її очах.

Любов – це дорога. Йдуть по ній щасливці. Не втрачають – обрані. Любов – це відчуття себе обраним будь де і будь коли. Любов – це знати, що через Неї тебе обирає Творець.

Любов – це вибачати те, що не вибачає ніхто, це не помічати серцем те, за що звинувачують всі.

Любов – це прийняти себе поруч з Нею, а і її як з тобою, так і без тебе.

Любов – це розчинятися і відроджуватися заради того, щоб збирати себе кожного ранку з уламків розбитих мрій.

Любов – це мовчання, бо сказати про любов можуть очі і вчинки.

Любов – це коли тепло в тіні її щастя та успіхів, бо тепло від Душі, а не від Тіла.

Любов – перетворення існування в Життя, це утвердження Любові Бога до тебе, через усвідомлення чуда Любові в твоєму Серці.

Любов не зникає і не народжується – вона приходить за викликом серця, і тому – ми любимо, з першого до останнього подиху земного життя.

 

Січень-березень 2017, м.Київ

Залишити відповідь